4 грудня 2025 року відбувся онлайн захід “Діалог об’єднує: «Говорити — щоб жити»” в межах міжнародної кампанії «16 днів проти насильства», організатором якого стала Спілка жінок України при підтримці регіональних представництв Спілки жінок України.
Партнерами заходу виступили Інститут громадянського суспільства ім. Голди Меїр, Інститут держави і права імені В.М. Корецького Національної Академії Наук України, European Association of Ukrainian Women, Маріупільський державний університет, КНЕУ імені Вадима Гетьмана, Львівський Державний університет внутрішніх справ, Асоціація дружби Україна-Фінляндія «Калина», Асоціація «Віта-Україна», Мережа жіночих організацій Італії (Мілан).
Участь в зустрічі взяли членкині Спілки з усіх регіонів України, а також особливими гостями стали співзасновниця Асоціації дружби Україна-Фінляндія «Калина» Олена Гальченко та помічниця ректора з гендерних питань Львівського університету внутрішніх справ Ірина Євхутич.
Програма заходу складалася з двох дискусійних панелей: «Stop Discrim: перезавантаження суспільних норм» і «Соціальна стійкість у час війни: подолання насильства і шлях до миру».
Під час зустрічі виступали Лариса Кобилянська, кандидатка філософських наук, доцентка, координаторка Громадської експертної ради при МФО «Рівні можливості» у Верховної Ради України; Наталія Сіасіна, голова неурядової організації «Vita World»; Наталія Берікашвілі, депутатка, голова Ради жінок міста Києва; Наталія Онищенко, заступниця директора з наукової роботи у Інституті держави і права імені В.М. Корецького, академік у Національна академія правових наук України, президентка громадської організації «Трибуна жінки»; Олена Гальченко; Ірина Євхутич; Юлія Рижук, доцентка, кандидатка юридичних наук, радниця з рівних можливостей, різноманіття та інклюзії КНЕУ імені Вадима Гетьмана; Тетяна Грабан, членкиня правління «Інститут розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр», керівниця проєкту «Форум добрих справ»; Діана Трима, директорка Центру збереження ідентичності ТОТ при Маріупольському університеті; Світлана Романцова, доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та правоохоронної діяльності Львівського державного університету внутрішніх справ; Олеся Капуш, голова Спілки жінок Тернопільщини; Тетяна Роєва, голова Спілки жінок Чернігівщини; Марія Рожко, голова Спілки жінок Рівненщини; Тетяна Котенко, голова Кіровоградської обласної організації Спілки жінок України.
Всі спікерки підкреслили роль інформаційної кампанії серед населення, про дії, які має вчиняти людина, яка стала жертвою або свідком факту насильства. Вони поділилися професійним досвідом та інструментами взаємодії у вирішенні проблем даної тематики.
«Ми говорили про те, як важливо НЕ МОВЧАТИ, про сміливість необхідну, щоб назвати проблему та попросити про допомогу. «Говорити — щоб жити» — це не просто гасло. Це заклик до дії, до руйнування стіни мовчання, яка оточує проблему насильства, особливо в умовах війни.» – зазначила голова правління Спілки жінок України Леокадія Герасименко.
Під час виступу Наталія Оніщенко підняла тему боротьби з популізмом у сфері протидії насильству. Вона підкреслила, що конструктивний діалог, професійна взаємодія та якісна аналітика є ключовими складовими ефективної допомоги постраждалим і формування належної державної політики.
«В часі війни викликів побільшало: сексуально-зумовлене насильство, поневолення та дискримінаційні дії, насильство в сім’ї та у громадянському суспільстві зокрема. Цінність людського життя нівелюється втративши, безпекову та законодавчу складову – тому сьогодні, як ніколи, потрібно залучати ЗМІ, експертів, пропагуючи сталий локальний законодавчий вплив на формування суспільної думки з акцентом на протидію гендерно зумовленого насильства.» – наголосила Дана Мехедова, голова Ради Спілки жінок України та Спілки жінок Львівщини.
Спілка жінок України вдячна всім, хто долучився до цієї дискусії. Організація і надалі продовжуватиме працювати в даному напрямку, бо переконана, що подібні заходи сприяють посиленню уваги до проблеми насильства, формуванню відповідальної суспільної дискусії та створенню безпечного середовища для кожної й кожного.
